ДЕЯКІ ПОЯСНЕННЯ НЕБАЙДУЖИМ У ЗВЯЗКУ ПОЧАТКОМ СЕРІЇ СУДОВИХ ПОЗОВІВ НАЦІЇ ОРІЯРУСІВ ДО ДЕРЖАВИ «УКРАЇНА» З ВИМОГОЮ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ ЇХ (ОРІЯРУСІВ) У СТАТУСІ КОРІННОГО НАРОДУ УКРАЇНИ

(роздуми перед слуханнями 07 липня у Вищому Адміністративному Суді України позову Оріярусів України до Верховної Ради України)

І. Суть справи (диспозиція Оріярусів)

Закон найвищої юридичної сили - Конституція України, визначила («призначила») громадян України УСІХ НАЦІОНАЛЬНОСТЕЙ бути Українським народом (тобто, українцями). При цьому, деякі з націй Українського народу (тобто, деякі нації українців) є ПРАВОСУБЄКТНИМИ (наприклад, євреї у статусі нацменшини, кримськотатари – у статусі корінного народу Криму), а більша частина громадян, в силу різних причин (в тому числі, внаслідок своєї зденаційованості, низької національної самосвідомості і самоорганізації, «по своїй вині»!), не мають НІЯКИХ визначених Законом НАЦІОНАЛЬНИХ ПРАВ, НЕ Є ПРАВОСУБЄКТНИМИ націями України…

Найсвідоміші з Українських Рідновірів, основу, стрижень, кістяк яких складають послідовні сповідники РУНВіри, самоідентифікувались (самовизначились) як окремішня самобутня НАЦІЯ у складі «Українського народу – громадян України УСІХ національностей» під назвою ОРІЯРУСИ. 

На Всеукраїнських Загальних Національних Зборах (Вічі) ОРІЯРУСІВ 07 травня 11016 року Дажбожого (2016 р. Х) вони затвердили «Декларацію про національний суверенітет Оріярусів України», проголосили себе корінним народом України…

Ця подія стала першою, за більш ніж 1000 років, спробою дійсних Синів і Дочок тутешньої Землі, споконвічного тутешнього Світогляду, Звичаю, Традиції
- вийти з глибокого підпілля, перестати бути підпільною нацією;
- легалізувати своє існування серед інших націй України і світу;
- здобути ПРАВОСУБЄКТНІСТЬ у статусі державоутворюючої нації, корінного народу України;
- отримати компенсації за 1000-літній геноцид (в т. ч. повернути у своє користування Святі Місця, де раніше були Храми Рідної Віри) і т.д. і т.п.

Оріяруси УЖЕ частково легалізувались ЯК ОКРЕМІШНА НАЦІЯ у складі «Українського народу – громадян України УСІХ національностей» (Конституція України). 

Державою Україна ЮРИДИЧНО визнані (зареєстровані) ІНСТИТУЦІЙНІ НАЦІОНАЛЬНІ ОРГАНИ ОРІЯРУСІВ: Громадська організація «Всеукраїнське громадське обєднання Оріярусів України (ВГООРУ)», Благодійна організація «Світовий благодійний фонд Оріярусів..», тощо.

Але, стаття. 92 Конституції України, встановлює: «Виключно законами України визначаються:… п. 3) права корінних народів…».

Стаття 85 ч. 1 Конституції України зазначає: «До повноважень Верховної Ради України належить:…п.3) прийняття законів;».

Таким чином, ПОВНОЦІННА легалізація Оріярусів, з визначенням їх прав як корінного народу України, може відбутися лише після ухвалення Верховною Радою України або загального Закону «Про корінні народи України» (серед яких повинні бути вказані і Оріяруси), або ж окремого Закону «Про права Оріярусів, як корінного народу України»..

Яким шляхом піде Верховна Рада України, законодавчо врегульовуючи питання етнонаціональних відносин в Україні, - це її справа. Але питання назріло і найближчим часом вибір буде зроблений…

ІІ. Стан підготовки Оріярусів до юридичного протистояння з інституціями нинішньої «української» Державності.

Цей стан підготовки я б охарактеризував, як жахливий.

З одного боку, у нас немає сформованої юридичної групи, яка б вела кропітку, системну, професійну підготовку до судових засідань починаючи з того, що в ході слухань потрібно мати під рукою і тексти Конституції України, і Закон про основи адміністративного судочинства, і витяги з державного реєстру, які підтверджують наявність у правовому полі України Оріяруських офіційних організацій, і Збірник ДОКУМЕНТОВАНИХ доказів про дискримінацію Оріярусів в УСІХ сферах суспільного життя, і т. д. і т. п…

Нічого не підготовлено…З другого боку, існує, як на мене, легковажна самовпевненість, що «У позовній заяві все вказано і позов має бути задоволеним… він підлягає задоволенню без всякого сумніву. Тож чи варто нам там (на судовому засіданні) бути?».

Немає, на мій погляд, розуміння, що ми ступаємо на довгий-предовгий шлях політико-правової боротьби за свої етнонаціональні права. Буде ще чимало судів і пере-судів національної і міжнародної юрисдикції. Потрібно вчитись і набувати досвід НАЦІОНАЛЬНОЇ ВИСОКОРГАНІЗОВАНОЇ САМОДІЯЛЬНОСТІ, в тому числі в судових змаганнях не тільки з владою-державою, але й з міжнародними інституціями…

Через зараженість хворобами бездержавної нації є несвідомі, рефлективні спроби якось уникнути відповідальності, замінити кропіткі, системні правові процедури по налагодженню діалогу з ІНСТИТУЦІЯМИ ДЕРЖАВИ «УКРАЇНА» галасом і мітинговими лозунгами крикунів-пустомель)..Дехто з Вождів Оріярусів висловлює наївні пропозиції долучити «відомих» політиканів-неоріярусів до захисту наших етнонаціональних прав, не розуміючи простої істини: їм це не потрібно. Скоріше за все, вони будуть лише створювати собі «піар», підігрувати суддям-неоріярусам і всіляко компрометувати нас …

Отак починаємо…

Але, як би там не було, розпочинати треба…

Слава Дажбогу і Його Пророку Леву Силенку! Слава Дажбожій Україні! Слава Оріярусам!